площа - 943 кв.км
Ќаселенн¤ ≤ршавського району складаЇ 99 тис.чол.
«агалом на територ≥њ району проживають представники рiзних нацiональностей, серед ¤ких виразно представлен≥ украњнц≥, н≥мц≥, угорц≥, роми.
ѕереважну б≥льш≥сть територ≥њ району займають гори, а найвищою точкою ≤ршавщини Ї вершина  учера-–осушка, що п≥д≥ймаЇтьс¤ на 1 977 метр≥в. «начну роль у формуванн≥ рельЇфу в≥д≥грають р≥чки Ѕоржава та ≤ршавка.
ћало де знайдетьс¤ такий край, ¤кий би пор≥вн¤вс¤ ≥з ним по к≥лькост≥ ≥ ¤кост≥ озелененн¤ територ≥њ. “ут росте близько 2,000 видiв вищих рослин, з них 44 види на меж≥ вимиранн¤.
¬ сел≥ Ћисичево знаходитьс¤ музей-кузн¤ "√амора", а в сел≥ ѕриборжавське д≥ючий вод¤ний млин.
Hа територ≥њ району знаходитьс¤ легендарний середньов≥чний замок з привидами жорстокого рицар¤ на триногому кон≥ - Ѕронецький ’≤≤≤ ст. та двор¤нський палац с≥мњ ƒовгањ (зараз протитуберкульозний диспансер).
Cаме на ≤ршавщин≥ 7 червн¤ 1703 р. в≥дбулас¤ перша пам'¤тна битва повстанц≥в куруцiв бiл¤ села ƒовге, ¤ка пот≥м ув≥йшла до ≥стор≥њ визвольноњ боротьби угорського народу. ј ось у 1865 р. на ≤ршавщин≥ б≥л¤ села ≤льниц¤ було закладено першу на «акарпатт≥ вугiльну шахту.
¬ласне, «акарпатт¤ - край, де стикаютьс¤ р≥зн≥ культури, народи, рел≥г≥њ. “ут зм≥шалис¤ не лише р≥зн≥ етноси, а й географ≥чн≥ ≥ кл≥матичн≥ по¤си. ј все ж таки майже вс≥ в≥йни ≥ нещаст¤ не змогли роз≥рвати дружн≥х стосунк≥в м≥ж народами, рел≥г≥¤ми, культурами, крањнами. Ќав≥ть гр≥зн≥  арпатськ≥ гори захищають «акарпатську низовину в≥д холодних в≥тр≥в. “ому не дивно, що у ц≥й м≥шанин≥ всього ≥ вс≥х виникли так≥ ориг≥нальн≥ назви населених пункт≥в «акарпатт¤, ¤к≥ мають ц≥кав≥ верс≥њ свого походженн¤. ѕоходженн¤ назви м≥ста ≤ршава Ї надзвичайно ц≥кавим: старослов'¤нська назва в≥д слова "≥ржава". –≥чка ≤ршавка чи ≤ржавка несла в соб≥ велику к≥льк≥сть оксид≥в зал≥за, через що мала в≥дпов≥дний ≥ржавий кол≥р. —тара назва "≤лошва" - в≥д пр≥звища володар≥в даноњ територ≥њ.
ќдин з кращих резерват≥в живоњ природи нашого краю знаходитьс¤ на ≤ршавщин≥ - «ачарована ƒолина.